- позитивний
- 1) (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), ствердний, ствердливий2) див. серйозний I
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
позитивний — I а, е. 1) Який виражає, містить згоду, стверджує що небудь; ствердливий. Позитивна відповідь. Позитивне рішення. || Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат. •• Позити/вний акце/пт… … Український тлумачний словник
позитивний — 1 прикметник ствердливий; який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати; який свідчить про наявність чого небудь; діловий, практичний; який ґрунтується на досвіді, фактах арх.; заряджений так само, як позитрон, протон фіз., техн … Орфографічний словник української мови
успіх — (позитивний наслідок роботи, справи, змагання тощо), досягнення, удача, здобуток, перемога, талан, щастя, звершення, поступ; тріу[ю]мф (блискучий публічний успіх); рекорд (найвищий наслідок у якійсь роботі) … Словник синонімів української мови
Близнюк, Анатолий Михайлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Близнюк. Анатолий Михайлович Близнюк Анатолій Михайлович Близнюк … Википедия
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
відзнака — и, ж. 1) Ознака, прикмета, що відрізняє даний предмет, особу і т. ін. від інших предметів, осіб. 2) Позитивний вчинок, діяльність, якими хтось відзначається. 3) Нагорода за заслуги в якій небудь галузі. 4) Знак, що вказує на звання. Диплом з… … Український тлумачний словник
досягнення — я, с. 1) тільки одн. Дія за знач. досягати. 2) Позитивний результат роботи; успіх … Український тлумачний словник
за — I прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і оруд. в. Вказує на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух (знах. в.); б) позад, по той бік яких хто , що… … Український тлумачний словник
здобуток — тку, ч. 1) Позитивний результат роботи, діяльності; досягнення, успіх. || Те, що хто небудь здобув, придбав якимось чином. 2) Чиє небудь майно, власність. || перен. Те, що є чиїмсь досягненням, надбанням. 3) рідко. Те саме, що здобуття … Український тлумачний словник
іонізація — ї, ж. 1) фіз. Перетворення електрично нейтральних частинок середовища в електрично заряджені. •• Іоніза/ція га/зу процес виникнення чи збільшення концентрації вільних заряджених частинок у газі. Іоніза/ція пові/тря процес перетворення нейтральних … Український тлумачний словник